У 2021 році розробили паркувальні таблички для Києва. Більше фото у альбомі (один з кількох проєктів, де я замовив фотозйомку для портфоліо). З тих пір якісь міста їх копіювали, по-своєму, якісь надихались і створювали своє бачення. Також за цей час згадували про нові паркувальні зони, але їх поки вирішили не впроваджувати.

І от Київ нарешті в кінці 2025 року вирішив оновити тарифи на паркування, а з цим привести до ладу розміри табличок. Бо дійсно, розмір інформаційних табличок задумувався такий самий, як розмір табличок до дорожніх знаків: якщо знак 600×900 чи 700×1050 мм, то таблички мають бути відповідно 600×300 та 350×700 мм, щоб лишатись в єдиному розмірі. Але у Києві чомусь зі знаками 600×900, зробили таблички 350×700 ¯\_(ツ)_/¯. Тож разом з оновленням тарифів буде оновлено і розміри.

В новій версії

• дещо підрівняли розташування елементів
• збільшили QR код на 50%, навіть в порівнянні з тим, що таблички були більші.
• перемістили блок з кодом вище всю плашку вмістили всередині білої зони, таким чином табличка візуально залишається довшою.

Ті, хто користуються macOS починаючи з версії 11, могли помітити, що у Preview є можливість виділяти та копіювати текст з зображень. У систему вбудований непоганий розпізнавач тексту (OCR). Але не всі знають, що його можна викликати не тільки у Preview, а застосувати до будь-чого.

За допомогою Shortcuts я створив два сценарії розпізнавання тексту: з виділеної частини екрана, як при скриншоті, та з вибраного файлу у Finder. Результат копіюється образу в буфер і його можна образу вставляти куди треба. При цьому можна також додати гарячі клавіші для виклику кожного, наприклад, для розпізнавання з екрану у мене це ⌘7.

Понад рік використовую Cursor для створення робочих інструменті: від окремих скриптів до робочих застосунків та плагінів для браузера. Влітку мені навіть писали з Курсору, сказали що я у «топ 1% юзерів в Києві» (хз, як вони це міряли) та запрошували на мітап 😁

І зараз вони зробили підсумки року, у вигляді красивої сторінки та красивих цифр — 3,4 тисяч агентів (чатів) та 1,69 млрд токенів. На початку найбільше використовував модель Claude, у порівнянні з іншими вона давала завжди більш робочий результат. Потім авторежим моделі, і коли він не давав потрібний результат перемикав вручну на Claude. Останнім часом пробую їхню модель Composer, яка менша і працює швидше.

Q: Привіт! Хотів спитати, бо я іноді заходжу на твій сайт, і часто бачу кодінг. Як взагалі відносишся до кодінгу у дизайні? думаю, може варто вивчити щось і закодіть, бо я бачу ти часто використовуєш програмування у дизайні

A: В принципі, для дизайну, як такого, кодінг не потрібен. Це просто додатковий інструмент для спрощення деяких видів задач у повсякденній роботі. Або ж можливість самостійно можна закривати більшу частину рутини, без додаткової комунікації (комусь, як мені, це в плюс 😅).

Переніс сюди свій тред про кишенькові схеми метро і доповнив ще деякими фото.

Поки збирав матеріал по кишенькових схемах на сайт, то зроблю тред. Загалом виходило 5 версій схем. Розповсюджувались безкоштовно, завдяки партнерам. Усі тиражі були розібрані.

Одна з мотивацій, чому ми хотіли паперові схеми — фізичний артефакт набагато приємніше тримати в руках, можна було брати з собою і орієнтуватись в метро (тоді не було 3g). Ще після оновлення карток метро, були невдоволені, що зникла схема (чи вона була зручною?), тож ось.

Кінець 2016 року, в гості до «Агентів змін» приходить Дмитро Гурін та каже, що МОЗ запускає Національну службу здоров’я і треба логотип. Такий, щоб всім був зрозумілий і не нагадував аптеку. Кілька ітерацій і вийшов гарний простий символ, який є у кожній лікарні. Макети у векторі.

Застосування:

Марк Овенден випустив свою другу книгу про 50 найкращих дизайнів транспортних схем, куди увійшов і Київ. Я раніше писав, що Марк писав лист і я йому спробував коротко розповісти про нашу тодішню роботу. Книга на сайти видавництва.

This new book celebrates the 50 most iconic transit & metro maps. Features deep dives into design of diagrammatic delights: a coffee-table craving for cartophiles! https://t.co/0xc5WaoqMv... English version and a German language one too! pic.twitter.com/YdZeqeHu9s

— Mark Ovenden (@markovenden) September 19, 2024

І приємна дрібниця: я коли побачив розворот і фото станції «Золоті Ворота», напевно, з вікіпедії, то одразу зв’язався з Олегом Тоцьким, щоб попросити у нього одну з його класних фото. Він одразу погодився і знайшов гарні фото станції. Передали їх Марку разом з дозволом на використання. Тож тепер у книжці на одне гарне фото метро більше 😊.

Вже рік як на станціях швидкісного трамваю зʼявилась (і оновлюється) схема швидкісного транспорту. Тому хочу зафіксувати одну дизайн-історію з 2015 року про те, як Київпастранс «забанили» Агентів змін і принципово не спілкувались аж до 2023 року.

Передмова. Перші нестиковки з КПТ

У 2014 році я познайомився з Ігорем Скляревським, який чи не єдиний пробував просувати в Києві навігацію ще у 2012 році, під Євро.

Концепти пішохідної навігації

Найпершим проєктом ініціативи А3, можна вважати ліврею міської електрички для Київпастрансу, хоча тоді не було ніякої назви і це була зграя ентузіастів. Тоді радником мера був Олександр Кава, який знав Ігоря по роботах з 2012-го, запросив допомогти з черговим перезапуском міської електрички. Тоді ми ще збирались у Часописі, роздруковували креслення і малювали варіанти ліврей та логотипів. Один поїзд навіть пофарбували у запропоновані кольори, але на решту забили.

Друга важлива характеристика шрифтів для навігації — розмір літер, що забезпечує читабельність тексту з відстані

У 2020 повпливали на зміни ДСТУ у навігаційних знаках на дорогах, у 2021 створили правила для туристичних знаків (їх просто не було). Але решта знаків поки лишається такою самою як і були, з наслідками радянської графіки або якісь зовсім безсенсовні.

Проблему також ускладнює те що знаки існують просто як креслення у ДСТУ, а проєктувальники чи виробники мають свої dwg-файлики, в яких знаки були відмальовані, тому вони можуть бути різні й відтворені з різним ступенем змін.