New city Mriya та код міста
До мене звернувся Владислав Рашкован та розповів ідею, якою він горить — побудувати повністю нове місто. І попросив сформулювати тези про те яким має бути код міста.
Він презентував свою ідею у Берліні, а тут слайди:
А далі хочу поділитись самим документом і думками, які описав.
Фабула: будуватиметься з нуля нове місто і 8 різних країн будуватимуть кожна по району. Це дуже масштабна співпраця багатьох різних людей зі своїми підходами, баченням, процесами тощо. І для того, щоб поєднати всіх разом, треба створити спільну рамку, правила — код міста.
Базуючись на стратегії потрібно створити бренд міста. Бренд працювати як назовні, вирізняючи місто серед інших та приваблюючи нових мешканців чи туристів, а також всередину, створюючи у мешканців відчуття єдності та спільноти. Бренд – це не тільки про зовнішні розпізнавальні ознаки. Це всі цінності, які ви закладаємо в нього, філософія, до якої хочемо долучити мешканців, образ, який викликає певні емоції при взаємодії.
Основні прояви бренду у просторі — візуальна комунікація міста, комунікація бізнесу й акторів, елементи простору.
1. Комунікація міста містить в собі офіційну комунікацію влади, комунікацію транспортної системи, яка забезпечує зв’язок усіх частин міста, комунікація усіх сервісів для містян, навігація у просторі (від адресних покажчиків до інформації на кожній зупинці чи навігаційних елементах у просторі чи на великих транспортних вузлах). І усі ці елементи мають говорити однією мовою (ton of voice), будуватись за схожими принципами.
Часто комунікацією опікується транспортна компанія, як, наприклад, Transport for London, де часто разом з лого компанії стоїть і логотип Mayor of London. TFL опікується як метро та наземним транспортом, так і паркувальними майданчиками, навігацією на вулицях, велопрокатом тощо. Або це може бути умовний Департамент дизайну, який має розробляти спільні правила і допомагати їх впроваджувати у всіх структурах, які будуть дотичні до користувачів/мешканців.
Антиприклад — Київ, де немає ніяких спільних правил і кожне КП розробляє свої правила й опікується лише своєю частиною простору, тож після перебування у метро ви потрапляєте на зупинку, де комунікація зовсім інша, якщо взагалі є. Навігацією окремо займається Метрополітен, Київпастранс, Укрзалізниця, ГІОЦ та Київ Цифровий, ЦОДР, Київзеленбуд, Управління туризму, КЖСЕ і це мабуть не всі. Ще має бути механізм для залучення спільноти міста і при цьому узгодження будь-яких втручань у простір. Це може бути художня рада, яка міститиме, як відповідальних за впровадження у місті, так і експертів (дизайнерів, архітекторів тощо). Рада може розглядати будь-які проєкти, що подаватимуть містяни.
2. Комунікація бізнесу та інших акторів. Кожен бізнес має проявлятись і комунікувати з клієнтами. Проте вони це роблять у спільному просторі, тож потрібні чіткі правила і обмеження, які також не мають перешкоджати роботі бізнесу чи здоровому глузду.
Для цього створюється дизайн-код міста, який містить опис правил вивісок, оформлення вітрин, зовнішньої реклами, інші правила поводження з фасадами та простором вулиці.
У контексті всього міста можна також подумати які принципи мають об’єднувати усі райони, а які можуть відрізняти. Наприклад, у вивісках може бути спільний принцип (тільки окремі літери), а для кожного району буде використовуватись свій матеріал (дерево, метал тощо).
Також правила мають стосуватись і мешканців. Фасади будівель належать спільному просторі, а отже всім містянам, тож має бути заборона за самовільну зміну фасадів (від скління балконів до встановлення кондиціонерів чи плитки на своєму балконі) і має бути механізм санкцій за порушення. У новобудовах, наприклад, мешканці підписують договір про дотримання правил. І при цьому мають бути правила дозволених рішень: кольори опорядження, матеріали тощо.
3. Елементи простору. Також спільний дизайн-код проявляється через всі елементи простору: від лав, урн, ліхтарів до технічних шаф, каналізаційних люків чи приствольних решіток у дерев.
Базово всі елементи можуть мати якісь частини візуального бренду міста, як-то логотип (як приклад Амстердам з його лого ХХХ). Але ще краще створити унікальні елементи, які з часом можуть стати впізнаваними самі по собі і стати частиною бренду міста, як-то схема метро Лондону чи червоні даблдекери, або ж навіть унікальний паркан, з погляду на який можна впізнати місце Будапешт.
І при цьому можна закласти певні правила вигляду всіх елементів простору залежно від району міста, щоб підкреслити особливості кожного з них і щоб вони краще поєднувались із архітектурою, утворюючи цілісну картинку.
Перелік багатьох елементів міста можна знайти у Довіднику з відбудови міст.
Місто-сервіс
Всі ці частини складатимуть загальний досвід людей (мешканців та гостей), які взаємодіятимуть з простором і середовищем. Тому можна розглядати місто, як сервіс який люди отримують безперервно від виходу з квартири до потрібного їм місця. І чим цей досвід рівномірний та безшовний, тим комфортніше буде відчуття, а від того прихильність до міста, його бренду та спільноти.
