Команда dnipro.design розробили нові адресні покажчики Дніпра, описали у правилах та затвердили правила нових адресних покажчиків. Розумію, який то об’єм. Гарна велика робота, респектую всій команді 👏

А для того, щоб правила не лишались на папері ми допомогли створити інструмент для генерації всіх видів макетів:

👉 https://streetsigns.dnipro.design/g-name.html

Такий інструмент допомагає всім охочим зробити потрібні макети за всіма правилами.

• Вам не потрібен дизайнер.
• Вам не потрібно шукати чи купувати необхідні шрифти.
• Вам не потрібна ліценція Adobe, Corel чи інших програм.

Хочете табличку → Заповнюєте кілька полів → Натискаєте кнопку → Отримуєте готовий до виробництва макет → Замовляєте покажчик → Вішаєте.

Дуже просто, правда?

А далі процес безкінечно масштабується на величезні об’єми знаків через застосування таблиць: заповнюєте таблицю у відповідному форматі → вставляєте посилання → отримуєте 100500 готових макетів.

Окрім очевидних плюсів є ще кілька.

1. Прагматичне. Чим менше людини у процесі, тим менша ймовірність людських помилок, які призводять до витрат уваги, часу на знаходження і виправлення цих помилок.

2. Егоїстичне. Навіщо витрачати час на нецікаву роботу по створенню ще одного типового макету, якщо можна той самий час приділити вивчення чогось або просто відпочинку.

3. Футуристичне. Чим далі, тим більше роботи на себе заберуть машини, тож варто йти попереду.

Застосовувати можна всюди де є багато макетів з різними даними:

• адресні покажчики
• розклади транспорту
• навігаційні покажчики та вказівники
• паркувальні та інформаційні таблички
• дорожні знаки
• автомобільні номери
• тощо…

Вважаю майбутнє не тільки за розробкою дизайну, а й за створенням інструментів для створення дизайну. Уявіть брендбук, який не просто у ПДФці розповідає, як робити якийсь макет, а одразу його робить за всіма правилами.

Ми зробили генератор табличок Києва, тепер Дніпра, а в роботі ще кілька таких інструментів, які покажемо згодом. А якщо у вас є потреба спростити собі роботу або зробити у себе такий інструмент, то напишіть мені (або розкажіть про це вашому знайомому меру чи головному архітектору 😉).

«Хмарочос» спитали мою думку про новий «мурал» у переході та що з цим переходом можна зробити:

Ми писали новину про мурал-рекламу в переході між станціями метро Хрещатик та Майдан незалежності. Можете пояснити нашим читачам, чому з точки зору дизайну — це візуальний шум і чому реклама-мурал це погано? Що ви взагалі думаєте про це? І ще цікавить, як цей «депресивний» (як його називають) перехід можна біло б змінити.

Мурал у переході

Здається, у питанні вже заховано негативне відношення до цього. Ось що подумав і про мурал, і про рекламу, і про сам перехід.

Мурали це не гарно і не погано, як явище. Зазвичай за ними просто ховається бажання створити красиву картинку, ніби фотошпалерами зробити стару кімнату зі старими меблями більш затишно, замість повного ремонту, як довший та дорожчий. Гарно це виглядає дуже рідко.

Що стосується ситуації в метро. Перше, метро — це публічний простір. Але не зрозуміло, хто і за якими критеріями обирає сюжети для цих муралів. Жодних відкритих конкурсів я не бачив, тож не зрозуміла естетична цінність цієї роботи.

Друге, це не мурал, а реклама. Не мистецька інсталяція, яка б привнесла культуру. Тож вона нічим не відрізняється від того, як заклеюють всі поверхні плівкою на інших станціях, хоч і намальована фарбою по стіні. Це зажди виглядає жахливо та захаращує простір. І реклама у таких розмірах погана в будь-якому сенсі:

• Реклама затуляє собою архітектуру
  - Пасажирам складно сприймати таку велику кількість інформації від якої неможливо сховатись
• Для рекламодавців погано тим, що сигнал повідомлення зменшується, оскільки людям складно сприймати таку кількість інформації, починається «банерна сліпота», коли мозок просто відсікає все зайве що мерехтить десь на фоні. В такому випадку один невеликий сітілайт с одним плакатом виділятиметься краще та привертатиме більше уваги ніж ціла стіна увішана рекламою.

Також не розумію звідки виникла задача робити перехід «недепресивним» і чому його взагалі таким вважають. У переходу є в першу чергу транспортна функція, з якою він не справляється — у переході немає жодної навігації, ти не знаєш в яку сторону і скільки йти. Тож там можна побачити людей які ходять колами, або йдуть «неправильно» з Майдану вверх замість ескалаторів (перехід запроектовано як раз для руху з Хрещатику, коли у годину пік всі ескалатори їдуть навпаки з Майдану).

Єдиний позитивна функція цього муралу — по цих малюнках пасажири краще відрізнятимуть, який кінець переходу ближче до якої зі станцій на цьому пересадковому вузлі. Тобто забере частково на себе навігаційну функцію 🙂

Мені складно відповісти на питання, що могло б покращити перехід, бо не розумію, в чому проблема і задача. Це вузький коридор під землею, який хочеться якомога швидше пройти. Тож я не вірю, що мурал може змінити суттєво сприйняття цього коридору.

Напевно, простір можна використати для якихось виставок, як зробили у вестибюлі на Золотих воротах. Але в коридорі великі потоки людей і не варто там робити жодних експозицій, які можуть заважати руху пасажирів. Ще один фактор про який треба пам’ятати: цей перехід періодично повністю зачиняється для прибирання, бо там накопичується багато піску та пилу.

Перехід без муралів

Звідки в самому метро ідея, що цей перехід депресивний і з ним щось треба робити, я не знаю.

Наталка Макогон про мурал та перехід

У коментах до новини ще сказали, що так перехід став виглядати меншим. Я про це спочатку не подумав, але це дійсно так: як колористика впливає на сприйняття в інтер’єрі, так само і тут — темні стіни зробили цей невеликий перехід візуально нижчим.

Ілюстратор та ІнДизайн дуже потужні продукти, але іноді здаються такими, що застрягли у минулому і дуже повільно розвиваються. Іноді в них не вистачає гнучкості, яка є у нових редакторах типу Фігми.

Ось є задача: намалювати у громадському транспорті лінійні схеми із зупинками. Одразу думаю, «як можна зробити 100500 лінійних схем».

Згадав, що у Фігмі є компоненти та в теорії можна створити універсальний компонент, в який можна підставляти назви зупинок та пересадок.

На додачу є плагіни, за допомогою яких можна підставляти у компоненти дані з JSON, CSV або напряму з Гугл-таблиць.

Не зрозумів тільки, як налаштувати що розмір фрейму підлаштовувався під довжину всталеного тексту.

😑 Але у цього способу є великий мінус — Figma розроблена для екранів, а не для друку, і макет буде в RGB, тобто для друку не підготовлений. Плюс при зберіганні у ПДФ та відкритті файлу в AI, нічого не відображаться, хоча контури у файлі присутні.

Оновив свою українсько-російську розкладку, яку зробив у 2016.

↓ Завантажити

Навіщо потрібна розкладка

У мене завжди було 3 мови: UA, RU та ЕN. І постійне перемикання між ними завжди додавало помилок, бо я ніколи не пам’ятаю, яка зараз розкладка увімкнена. І щоб не перемикати постійно UA та RU, я об’єднав їх разом з розкладкою Іллі Бірмана в одну українсько-російську типографську розкладку.

Що нового у v.1.3

Підлаштував розкладку під Macbook 16’ 2019.

Тепер у розкладки є зручний інсталятор та своя окрема сторінка на сайті: alexkolodko.com/projects/ua-ru-typography-layout

Осучаснив піктограми, вони так само помітні у менюбарі MacOS Monterey:

Піктограми у менюбарі MacOS Monterey

Цікавинка на сайті: зацініть, що картинки є під світлу і темну теми ОС:

Світла та темна тема на сайті

Встановлення

Запустіть app-файл, слідуйте інструкціям та увімкніть у налаштуваннях потрібну розкладку.

Або завантажити з Github файл UA-RU Typography.bundle та скопіювати його в теку ~/Library/Keyboard Layouts (у Finder натиснути ⇧+⌘+G та ввести адресу до теки), розлогінитися та увійти знову. Тепер у налаштуваннях розкладок будуть доступні дві нові, обирайте собі будь-яку.

Які є альтернативи

• Ukrainian Typographic Keyboard від Дениса Довганя.
• Сумісні українські типографічні розкладки для Windows/Mac/Ubuntu від Олександра Швеца
• Версія від GaGadget.
• Версія від Антона Шевчука
• Гібридна версія з Хабру, хоча вона заснована на старій розкладці Бірмана.
• Російсько-українська розкладка Михайла Шпира.

Є річ, яка має бути у кожному публічному приміщенні — плани евакуації при пожежі. Ви напевно бачили такі, на них зображують план приміщення та купу стрілок з кімнат до коридорів, а потім до виходів.

Проблема

Основна проблема — майже всі плани зроблені «для галочки», бо їх вимагають пожежники. Наявність планів обов’язкова по стандартах. Чому «для галочки»:

• плани ніколи не показують ваше точне місце розташування, по них не можна скласти маршрут;
• купа стрілок у різні боки, які нічого не скажуть про потрібний напрямок;
• на планах забагато зайвого — якісь елементи конструкцій, меблі та інше, що не допомагає орієнтуватись;
• плани у різних будівлях виглядають по різному, хоча їх вигляд та візуальна мова має бути знайомою та зрозумілою (як ті самі дорожні знаки).

Типові плани евакуації

Щоб зрозуміти, що зайве, варто замислитись у який ситуації має працювати цей план. 99% часу він просто десь висить у будівлі та стає потрібен вже під час виникнення пожежі та екстреної ситуації. Це вже критичні та стресові умови сприйняття інформації, до цього можуть додаватись ще погане або відсутнє освітлення, задимлення тощо. Тож на сприйняття інформації є досить мало часу. І щоб допомогти у такій ситуації план має:

1. підказати що робити: натиснути кнопку пожежної тривоги, набрати 101 чи 112, евакуюватись і т. д.;
2. підказати найближчі шляхи евакуації з цієї конкретної точки.

Що по стандартах

За плани евакуації в Україні відповідає ДСТУ ISO 23601:2019 «Ідентифікація безпечності знаки на планах евакуації». Всередині він ще посилається на ДСТУ ISO 3864-1:2005 з описом символів пожежної безпеки. Ще є ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», який теж описує пожежні позначки.

ДСТУ ISO 23601:2019 «Ідентифікація безпечності знаки на планах евакуації»

Якщо почитати стандарт по планах, то він виглядає доволі продуманим. Основні цікаві тези у розділі 5 Вимоги до проєктування:

• а) На плані евакуації зазначають точне місцеперебування користувача.
• g) План евакуації має бути виконано на фоні білого кольору….
• j) Орієнтацію відображуваного плану має бути пов’язано з користувачем так, щоб розташування ліворуч від плану перебувало ліворуч від користувача, а розташування справа від плану — праворуч від користувача.
• m) Плани евакуації повинні мати заголовок, охоплюючи слова «план евакуації», мовою(-ами) країн, якою(-ими) цей план використовують.

Тобто це дуже притомні та логічні вимоги: показати де ви зараз і усіляко допомогти знайти вихід, наприклад, повертати план приміщення так, щоб він був повернутий у напрямку руху, що як ми знаємо, полегшує сприйняття будь-якої карти. А також показати лише необхідні напрямки до виходів.

З конкретики є ще:

• розміри ліній: 1,6 мм для носійних конструкції, 0,6 мм для перегородок та 0,15 для інших дрібниць;
• розмір піктограм — мінімум 7×7 мм
• зелений колір для стрілок та світло-зелений для проходів для евакуації
• синій колір для позначки «Ви тут»

З дивних вимог — зелений колір та зафіксована величина заголовку. Не зрозуміло, нащо так, якщо достатньо виділити сам заголовок.

У самому ДСТУ є приклади планів, що виглядають кращими ніж більшість реальних планів:

До плану ще має бути список дій при пожежі, тільки не написано, який саме. Тож список можна написати по-людськи. Зазвичай він виглядає так, як фраза «відрекомендуйтесь». Але можна і малювати план зрозуміло, і написати спрощений список дій.

Як робити

Можна процес спростити до кількох дій:

1. Максимально спростити наявний архітектурний план приміщень: прибрати все, що не допомагає сприйняти простір (меблі, якісь позначки тощо)
2. Обернути план у напрямку погляда глядача: праворуч на плані має бути те що праворуч від людини, це дуже спростить сприйняття простору.
3. Відмітити місце знаходження людини на плані. Воно може бути синім, як написано у ДСТУ, головне щоб відрізнялось від інших позначок.
4. Виділити зеленим коридори, якими може скористатись людина
5. Стрілками показати тільки 1-2 маршрути від цієї точки до виходу, інші позначки не потрібні.

Для коворкінгу Peremoga взяли запропоновані спеціалістами плани, додали англійську мову, бо у коворкінгу є відвідувачі іноземці. Взяли мінімально допустимий формат — А4, але краще робити хоча б А3, розмір тексту буде більш читабельний. А потім ще винесли окремо дії при пожежі та зробили шрифт ще більше.

Плани евакуації Peremoga Space

Ще гарний приклад плану евакуації, який я зустрічав — магазин Всі.Свої.

Всі.Свої на Хрещатику 34