Знайшов для себе цікавий кейс застосування ChatGPT — створення простих скриптів для Ілюстратора.

У лекції про дизайн-конвеєр я розповідав, що можна дуже прискорити роботу автоматизуючі окремі дії. І тут дуже допомагають екшени та різного роду скрипти. Але екшени покривають точно не всі функції, а поріг входу у скрипти доволі високий.

Так от, нейромережа може допомогти створювати прості скрипти (до об’ємних вони поки не доросли).

ChatGPT → JSX → Adobe Illustrator

Я покористувався різними сервісами, то спочатку замислився: на початку комп’ютерам треба було писати певні команди у командному рядку, а тепер знову потрібно писати команди, але вже у браузері.

Прийшов до висновку, що те, що зараз називається ШІ, це скоріше ще більш верхньорівнева мова програмування. Ти просиш мережу/модель щось зробити, у певному вигляді, з певними параметрами, і вона робить (точніше намагається якомога точніше передбачити бажаний результат). Так само, як інші програми, тільки інтерфейс став ще більш доступний.

Після того, як я опублікував відео про генератори, мене попросили зробити такий інструмент для створення табличок Природного заповідного фонду України для дерев. Зробив першу ітерацію: g.wayfinding.systems/pzfu

Процес

Новий стиль заповідників розробляла студія happy, дуже велика і змістовна робота. В основі стилю був зроблений патерн, який повторює текстуру дерева. І на цих табличках він також використовується.

У матеріалах з брендбука ця текстура зроблена однією великою картинкою, щоб потім дизайнер міг на свій розсуд її вставляти у макети та обирати зручний ракурс. У макетах, які мені дали як приклад, текстура для всіх табличок однакова. Але мені хотілося не просто відтворити, а зробити так, щоб для кожної таблички цей патерн був унікальним.

Поки всі почали тестувати ChatGpt, я пішов глянути Dall-E для генерації зображень. І знайшов гарний кейс пошуку ідей.

В проєкті хочу показати, що треба на будівлі заводу намалювати щось яскраве для привернення уваги. Я пробував шукати у Пінтересті, але там дуже небагато справжніх прикладів таких ідей, або їх важко знайти. А от ШІ дуже просто візуалізує якусь промислову будівлю з яскравою графікою, чого достатньо буде для презентації. Хоча деякі приклади можна прям брати та втілювати, дійсно цікаві варіанти.

Робили у 2021 році разом з першим підходом до навігації на станціях на прикладі Святошина. Про навігацію можливо ще окремо напишу, все одно вона так нормально і не з’явилась (хотіли зробити до Дня незалежності, але вийшло, як завжди).

Розрахунок був на те що спочатку випустимо загальну схему, оскільки на станції зараз приїздять всі поїзди підряд (приміські, швидкісні та пасажирські, кільцева яка була ще у Київпастрансу), а концепція KCE ще була сформована. А потім, як тільки будуть зрозумілі сталі маршрути, виділимо на цій схемі окремо мережу City Express, можливо помаранчовим кольором.

Раптово на початку року КЦ вирішили, мабуть, всіх привітати та провести нові опитування щодо деяких перейменувань.

І одразу не зрозуміло звідки ці опитування беруться, хто ініціював і навіщо, якщо були попередні? Чи результат не задовільнив? Не зрозуміло.

Але глянемо, що нас тут питають:

Ярослав Белінський на конференції «Креативна Україна 2022» розповів про проєкт, у якому я теж беру участь — привести до ладу дизайн-систему всієї держави та різних міністерств, описати детальніше всі елементи цієї системи, додати все, чого не вистачає, та створити інструменти для роботи з ними.

У презентації Ярослав розповідає про приклади таких дизайн-систем в інших країнах, які дозволяють економити мільйони євро в рік.

УЗ анонсувала про намір перейменувати для зручності станції на кільцевій лінії електрички. Були такі варіанти:

• Рубежівська → парк Нивки
• Зеніт → проспект Бандери
• Троєщина → Воскресенка
• Троєщина-2 → Райдужний
• Київ-Дніпровський → парк Перемога
• Київська-Русанівка → Русанівка
• Лівий Берег → Березняки
• Північна платформа станції Київ-Пасажирський → Центральний вокзал

У вівторок взяв участь у зустрічі УЗ та ініціативної експертної групи де обговорили інші варіанти з прив’язкою до локальних районів міста. Віталій Селик у фейсбуці все описав, а Пасажири Києва у себе у телеграмі. Ось ці варіанти:

У фейсбуці за хештегом #літеропад цікавий двіж серед шрифторобів — відмальовують якісь цікаві літери зі шрифтових знахідок.

Зацініть, які класні форми можна знайти в українських авторів.

Також рекомендую групу у фб «Шрифтові знадібки», в якій збирають різні історичні приклади.

Сьогодні хочу порекомендувати телеграм-канал Дизайн-борщ — t.me/dsgnbr, перший україномовний канал про дизайн.

Відвідав цікаву лекцію Олександри Корчевської-Цехош про те, чому ми не знаємо про український дизайн у масовій культурі. Історично так склалося, що це було масової культури (через репресії та вплив спочатку Російської імперії, а потім СРСР). При цьому їхній вплив на подальших митців був досить суттєвим на наступників. Наприклад, Олександра публікувала у себе в підбірки репресованих геніїв у дизайні та мистецтві: раз та два. На інстаграм теж підпишіться ;)