У 2021 році розробили паркувальні таблички для Києва. Більше фото у альбомі (один з кількох проєктів, де я замовив фотозйомку для портфоліо). З тих пір якісь міста їх копіювали, по-своєму, якісь надихались і створювали своє бачення. Також за цей час згадували про нові паркувальні зони, але їх поки вирішили не впроваджувати.

І от Київ нарешті в кінці 2025 року вирішив оновити тарифи на паркування, а з цим привести до ладу розміри табличок. Бо дійсно, розмір інформаційних табличок задумувався такий самий, як розмір табличок до дорожніх знаків: якщо знак 600×900 чи 700×1050 мм, то таблички мають бути відповідно 600×300 та 350×700 мм, щоб лишатись в єдиному розмірі. Але у Києві чомусь зі знаками 600×900, зробили таблички 350×700 ¯\_(ツ)_/¯. Тож разом з оновленням тарифів буде оновлено і розміри.

В новій версії

• дещо підрівняли розташування елементів
• збільшили QR код на 50%, навіть в порівнянні з тим, що таблички були більші.
• перемістили блок з кодом вище всю плашку вмістили всередині білої зони, таким чином табличка візуально залишається довшою.

Вже рік як на станціях швидкісного трамваю зʼявилась (і оновлюється) схема швидкісного транспорту. Тому хочу зафіксувати одну дизайн-історію з 2015 року про те, як Київпастранс «забанили» Агентів змін і принципово не спілкувались аж до 2023 року.

Передмова. Перші нестиковки з КПТ

У 2014 році я познайомився з Ігорем Скляревським, який чи не єдиний пробував просувати в Києві навігацію ще у 2012 році, під Євро.

Концепти пішохідної навігації

Найпершим проєктом ініціативи А3, можна вважати ліврею міської електрички для Київпастрансу, хоча тоді не було ніякої назви і це була зграя ентузіастів. Тоді радником мера був Олександр Кава, який знав Ігоря по роботах з 2012-го, запросив допомогти з черговим перезапуском міської електрички. Тоді ми ще збирались у Часописі, роздруковували креслення і малювали варіанти ліврей та логотипів. Один поїзд навіть пофарбували у запропоновані кольори, але на решту забили.

Нижче передісторія, а зараз дизайн. Перше рішення — це розділення табличок на всіх, хто ніс службу (військових, нацгвардійців тощо), та загиблих цивільних, яких теж треба вшановувати. Звідси перше рішення — розділити візуально та використати шрифт UAF Memory для військових та загальний київський Proba Nav2 для інших.

Це виключно ілюстрація, фото та імена згенеровані

Далі також хотілося додати приналежність у символах і додавати або символ роду військ, або комбатантський хрест (загальний символ для всіх), а для цивільних просто використати малий державний герб.

Хочу поділитись гарним прикладом небайдужості. В каналі Urban Rail побачив картинку яка нагадувала суміш плаката метро та стилю УЗ, в якому доволі зрозуміло було написано, коли буде відбуватись ремонт колій і як зміниться розклад. Я спитав і в метро, і в УЗ, чи вони робили, але всі здивовано сказали ні.

І от в коментарях нещодавно написав автор, який самотужки просто взяв і переверстав оголошення, як пише «на телефоні». Вийшло чітко, зрозуміло і людяно, у порівнянні з оригіналом.

Навігаційний шрифт Proba Nav2 тепер доступний публічно для некомерційного використання. Його зробив Андрій Константинов (студія Mint Type) на основі свого шрифту Proba Pro, що став стандартом державних вебсайтів.

Також це неофіційний шрифт київської навігації: від схем та плакатів у метро до адресних покажчиків, розкладів та навігаційних стел, та і в цілому проєктів А3. Містить транспортні піктограми, лігатури, табличні цифри та інші opentype-фічі.

Ліцензія така сама як у RoadUA — CC BY–NC–ND 4.0, а шрифт розміщено на Github.

Чергова епопея зі скасування оплати паркування в Києві. Напевно знову всі паркувальні таблички познімають.

Але цікаве також проєкт розпорядження зі зміною паркувальних зон зі своїми тарифами:

• I зона — 40₴
• II зона — 34₴
• III зона — 20₴
• IV зона — 7₴

Тож напевно до набору табличок потрібно буде додати ще одну з новим кольором (і зробити вже не 3000 макетів, а 4000 🤓).

Це вперше за 9 років, які Київпастранс «образились» на А3 і повністю ігнорували (цю прекрасну і дурну історію про фунікулер варто окремо описати). До цього хтось з КПТ взяли схеми і самостійно змінили шрифти, лінії та все інше, що суперечило ліцензії. Приклад такого втручання видно на фото з мером:

Але влітку минулого року мені написав Олег Грищак з Київпастрансу, вони через перейменування оновлювали назви у навігації на станціях. І захотіли також і схеми оновити, тож звернулись із запитом, з чим я з радістю допоміг.

Мій пост з фб

Шановні кияни та гості столиці! Нам плювати на вас з високої дзвіниці, приходьте після перемоги. Приблизно так виглядає відношення до людей у багатьох питаннях. Наприклад, навігаційні стели, які рік простояли зафарбовані, ніхто їх не мив, а зараз їх взагалі заклеїли повністю плівкою. Навіть стели на Львівській площі, на які ми зібрали гроші донатами і поставили без жодної бюджетної копійки (лише передали на баланс Київзеленбуду).

При тому, що стели 2018-2020 років зроблені спеціально по технології, яка дозволяє відмивати поверхню від фарби за допомогою антисилікону.

Раптово на початку року КЦ вирішили, мабуть, всіх привітати та провести нові опитування щодо деяких перейменувань.

І одразу не зрозуміло звідки ці опитування беруться, хто ініціював і навіщо, якщо були попередні? Чи результат не задовільнив? Не зрозуміло.

Але глянемо, що нас тут питають:

УЗ анонсувала про намір перейменувати для зручності станції на кільцевій лінії електрички. Були такі варіанти:

• Рубежівська → парк Нивки
• Зеніт → проспект Бандери
• Троєщина → Воскресенка
• Троєщина-2 → Райдужний
• Київ-Дніпровський → парк Перемога
• Київська-Русанівка → Русанівка
• Лівий Берег → Березняки
• Північна платформа станції Київ-Пасажирський → Центральний вокзал

У вівторок взяв участь у зустрічі УЗ та ініціативної експертної групи де обговорили інші варіанти з прив’язкою до локальних районів міста. Віталій Селик у фейсбуці все описав, а Пасажири Києва у себе у телеграмі. Ось ці варіанти:

У минулому пості писав про дурнуватий процес голосування за перейменовані вулиці. Зараз комісія опрацювала результати та оголосила остаточні варіанти. Щось спірне прибрали, щось лишили.

Screenshot-2022-07-02-at-11.20.46.png

Раніше також було гарне інтерв’ю про перейменування вулиць з членом експертної комісії Павлом Островським. Там багато пояснень і правильної логіки у перейменуванні з урахуванням і голосів місцевих мешканців вулиць.

Вчора (15 червня) у застосунку Київ Цифровий запустили голосування за 296 назв вулиць. Все красиво та навіть називається «електронна демократія».

На мою думку, процес знову недалеко пішов від голосування за назви метро і міську адміністрацію цей кейс ніяк не вчить ухвалювати безглузді рішення. Єдина відмінність цього голосування — неанонімне голосування без накрутки. Далі відмінності закінчуються і це так само безліч якихось назв, які просто викотили списком без пояснень, чому їх туди додали. Тільки загорнули в красиву обгортку застосунку з фільтрами по районах і типах вулиць. Навіть аргумент про те, що мають обирати місцеві, не працює, бо голосувати можуть всі мешканці України (попросив перевірити, не мешканець Києва і не платник податків таки може проголосувати).

Київський метрополітен показав дуже жахливий підхід до перейменування станцій метро з повним перекладанням відповідальності на незрозумілу онлайн-більшість якихось людей. Навіть, якщо цих людей 170+ тисяч.

Хтось просто на свій розум щось написав, а у метро взяли просто все, що люди накидали, та просто виставили на голосування. Проведення конкурсів з онлайн-голосуванням це вже погано, а тут погано у квадраті.

Назви станцій метро виконують важливу навігаційну роль у місті. Це такі ж топоніми, як і історичні назви районів. І називати Варшавською замість Мінської, коли є Варшавський масив, біля якого теж буде станція, зовсім нелогічно. Одночасно лишається Мінський масив, який поки не перейменований. Назви станцій мають допомагати розуміти місцевість, а не бути від неї відірваними і абстрактними.

КМДА вчора оголосила підвищення цін за паркування та запуск інспекторів, що має кардинально покращити ситуацію з паркуванням в центрі та прибрати незаконних паркувальників «за готівку».

Ми разом з Олександром Зайцевим зробили дизайн нових інформаційних табличок про оплату паркування та дизайн лендингу, на якому скорочено і доступно все пояснено по паркуванню. З початку роботи ще до виходу таблички пережили кілька великих змін: спочатку туди інтегрувалася оплата на той час KyivSmartCity, потім було його оновлення до Київ Цифровий, потім змінювалися тарифи та умови, а кінці ще додали англійську мову, щоб зробити інформацію доступною й іноземцям.