Переніс сюди свій тред про кишенькові схеми метро і доповнив ще деякими фото.

Поки збирав матеріал по кишенькових схемах на сайт, то зроблю тред. Загалом виходило 5 версій схем. Розповсюджувались безкоштовно, завдяки партнерам. Усі тиражі були розібрані.

Одна з мотивацій, чому ми хотіли паперові схеми — фізичний артефакт набагато приємніше тримати в руках, можна було брати з собою і орієнтуватись в метро (тоді не було 3g). Ще після оновлення карток метро, були невдоволені, що зникла схема (чи вона була зручною?), тож ось.

Марк Овенден випустив свою другу книгу про 50 найкращих дизайнів транспортних схем, куди увійшов і Київ. Я раніше писав, що Марк писав лист і я йому спробував коротко розповісти про нашу тодішню роботу. Книга на сайти видавництва.

This new book celebrates the 50 most iconic transit & metro maps. Features deep dives into design of diagrammatic delights: a coffee-table craving for cartophiles! https://t.co/0xc5WaoqMv... English version and a German language one too! pic.twitter.com/YdZeqeHu9s

— Mark Ovenden (@markovenden) September 19, 2024

І приємна дрібниця: я коли побачив розворот і фото станції «Золоті Ворота», напевно, з вікіпедії, то одразу зв’язався з Олегом Тоцьким, щоб попросити у нього одну з його класних фото. Він одразу погодився і знайшов гарні фото станції. Передали їх Марку разом з дозволом на використання. Тож тепер у книжці на одне гарне фото метро більше 😊.

У поїздах Крюківського заводу серії 81-7021/7022, що їздять зеленою гілкою, є особливість — великі вікна і майже немає стінок. Тому постало питання, де розмішувати схему.

Було кілька варіантів:

1. Берлінський варіант — на стелі. Але це аж занадто незвичний варіант, крім того, що стеля перфорована.

2. На стійці біля кожної двері. Ширина стійки там 27-28 см, тож схему довелось би стиснути втричі. Мінус — занадто дрібний текст, плюс — однаковий макет всюди. З нюансів: на частині стійок розміщені стоп-крани та переговорні пристрої.

Продовжую оновлювати схему метро. На разі виходить версія 1.11, в якій:

• перейменовані Звіринецька та Площа Українських Героїв;
• перейменована частина зупинок швидкісних трамваїв;
• Kyiv City Express: додані зупинки на кільці, додані інші напрямки приміських маршрутів і дещо змінені самі лінії;
• додані примітки про транспорт не працюючий до аеропортів (ще його можна було б прибрати, але загальні схеми зараз важче оновлювати й вони висітимуть доволі довго).

Схема метро версії 1.11, великий розмір

Колись побачили нашу схему метро у книжці Марка Овендена «Transit Maps of the World» — збірці різних схем транспорту зі всього світу. Це було дуже не очікувано і приємно.

І ось нещодавно Марк написав лист, що пише нову книжку і йому цікаво дізнатись більше подробиць про створення схеми. Свого часу ми майже не приділили перекладу кейсів, тому стисло переказав усю історію зі згадкою усіх причетних, можливо це увійде в книгу :)

чНе перший раз бачу обурення, що декларується, що метро в Києві працює до 22:00, але самі станції зачиняються набагато раніше. І це дійсно так, у кожної станції свій розклад роботи, який підлаштовано під рух першого з останніх поїздів (звучить дивно, але має логіку).

Наприклад, Золоті ворота зачиняються о 21:31, при цьому останні поїзди у напрямку Червоного Хутора — 21:41, Сирця — 21:55.

При цьому бачу здивування, що якщо якийсь останній поїзд їде аж о 21:55, то навіщо станцію зачиняти на 24 хв раніше, це ж доведеться чекати, а пасажири ще б могли заходити на станцію.

Київський метрополітен показав дуже жахливий підхід до перейменування станцій метро з повним перекладанням відповідальності на незрозумілу онлайн-більшість якихось людей. Навіть, якщо цих людей 170+ тисяч.

Хтось просто на свій розум щось написав, а у метро взяли просто все, що люди накидали, та просто виставили на голосування. Проведення конкурсів з онлайн-голосуванням це вже погано, а тут погано у квадраті.

Назви станцій метро виконують важливу навігаційну роль у місті. Це такі ж топоніми, як і історичні назви районів. І називати Варшавською замість Мінської, коли є Варшавський масив, біля якого теж буде станція, зовсім нелогічно. Одночасно лишається Мінський масив, який поки не перейменований. Назви станцій мають допомагати розуміти місцевість, а не бути від неї відірваними і абстрактними.

Дмитро Макогон виклав фото схеми з метро Будапешту та написав:

Очень удобно, когда на такой линейной схеме метро указываются еще маршруты наземного транспорта на каждой из станций.

Основна задача лінійної схеми — зорієнтувати, через скільки зупинок вам виходити.

Задачі розповідати про автобуси біля кожної зупинки зазвичай немає. Це ще працює, коли транспорт — єдина система, як от в Будапешті (хоча і там трамваї ще доцільно вказувати лише трамваї, як магістральний транспорт). У Києві жодного сенсу вказувати весь транспорт біля станції немає, бо ви не оберете станцію через номер автобуса, який там десь поруч проходить.

«Хмарочос» спитали мою думку про новий «мурал» у переході та що з цим переходом можна зробити:

Ми писали новину про мурал-рекламу в переході між станціями метро Хрещатик та Майдан незалежності. Можете пояснити нашим читачам, чому з точки зору дизайну – це візуальний шум і чому реклама-мурал це погано? Що ви взагалі думаєте про це? І ще цікавить, як цей «депресивний» (як його називають) перехід можна біло б змінити.

Здається, у питанні вже заховано негативне відношення до цього. Ось що подумав і про мурал, і про рекламу, і про сам перехід.

Коротко, дизайн-брутфорс — це нагенерувати всі можливі потрібні макети.

Під час роботи над плакатами про ремонт у метро постала задача: як можна зробити так, щоб у метро самостійно могли робити плакати, коли їм потрібно бо ремонт може бути у будь-який день, але при цьому проконтролювати, щоб початковий дизайн плакату лишався без змін (не стискали чи змінювали шрифти та відступи тощо)?

Першою думкою було передати PDF, який можна редагувати у тому ж Adobe Acrobat. Але для цього у метро має бути цей софт та і редагує він криво, то ж цей варіант теж не ок.

У нашому метро на кожній платформі висять таймери, які показують коли поїхав потяг. Пасажирам ця інформація завжди здавалася дивною, бо не несе для них ніякої користі. Насправді ж ці таймери для машиністів. Але виникає питання нащо вони такі великі, бо можна ж було встановити малі та біля кабіни машиніста, щоб тільки він бачив. Тим паче, що за кордоном у багатьох метрополітенах є таймери, які показують час до наступного потяга. І це як раз зручно, оскільки дає можливість планувати подорож та має заспокійливу дію, оскільки точно знаєш коли поїзд приїде.