Раніше я писав про шрифти для навігації та в чому їхня відмінність від інших. Сьогодні хочу написати про другу важливу характеристику для навігації — розмір літер, що забезпечує читабельність тексту з відстані.

Можливість прочитати текст з відстані залежить від двох факторів: гостроти зору людини, яка читає текст, та розміру літер. Ці значення обернено пропорційні: ідеальний зір це гострота = 1 (ну або ж 100%), дозволяє читати менший текст (або з більшої відстані). Чим менша гострота зору, тим більший текст потрібен. Але при цьому завжди є обмежена площа для інформації (у просторі або ж у матеріалах), тому це завжди буде компроміс між достатньою читабельністю тексту.

У 2020 повпливали на зміни ДСТУ у навігаційних знаках на дорогах, у 2021 створили правила для туристичних знаків (їх просто не було). Але решта знаків поки лишається такою самою як і були, з наслідками радянської графіки або якісь зовсім безсенсовні.

Проблему також ускладнює те що знаки існують просто як креслення у ДСТУ, а проєктувальники чи виробники мають свої dwg-файлики, в яких знаки були відмальовані, тому вони можуть бути різні й відтворені з різним ступенем змін.

Запис розмови:

Михайло мабуть один з небагатьох кого я знаю, хто займався навігацією. А починали вони з інформаційних табличок до памʼяток, з qr-кодами, збором статистики та шрифтом Брайля. А далі перейшли до навігації. Серед проєктів вулична навігація для Харкова, Маріуполя, Івано-Франківська тощо. Мені дуже подобається, що вони також беспосередньо виробляли самі пілони.

Також вони працюють з навігацією на аутсорсі з закордонними клієнтами і мають цікавий досвід. Бо там більш розвинений ринок саме розробки навігації і всі процеси більш систематизовані, ніж у нас.

Вова на Настя разом зі школою Skvot покликали мене поспілкуватись про навігацію та загалом про міські проєкти, які є частиною брендингу міст.

Багато де опублікували новини, що у Львові затвердили дизайн табличок з маршрутами на зупинці. В принципі цей дизайн можна було зустріти вже давно у центрі міста. І він добре працює, набагато краще ніж написані від руки назви та беззмістовні інтервали маршрутів у Києві.

• Рішення ЛМР №1393
• Додаток з описом дизайну табличок

Дизайн — Єгор Каліберда

І ще цікаве автоматизаційне: Львівській МТГ є 1102 зупинки громадського транспорту, тож дизайнери також наробили макети на кожну зупинку і зібрали на сайті з вказанням кожної зупинки. Там макети в PDF для друку і у SVG для використання у програмах, що роблять схеми дорожнього руху.

Пішохідна навігація міста Берн, Швейцарія. Видно дуже практичний підхід — модулі однакового розміру з яких набирається кожен знак. Таким чином простіше оновлювати чи додавати якусь інформацію. Цікаво, як воно влаштоване всередині. І ще якість виробництва вражає 🤌

Пошукавши більше інформації про згаданий проєкт, знайшов цікаві документи на сайті асоціації Pedestrian Mobility Switzerland (Пішохідна мобільність Швейцарії):

Мій пост з фб

Шановні кияни та гості столиці! Нам плювати на вас з високої дзвіниці, приходьте після перемоги. Приблизно так виглядає відношення до людей у багатьох питаннях. Наприклад, навігаційні стели, які рік простояли зафарбовані, ніхто їх не мив, а зараз їх взагалі заклеїли повністю плівкою. Навіть стели на Львівській площі, на які ми зібрали гроші донатами і поставили без жодної бюджетної копійки (лише передали на баланс Київзеленбуду).

При тому, що стели 2018-2020 років зроблені спеціально по технології, яка дозволяє відмивати поверхню від фарби за допомогою антисилікону.

Telegraf Design попросили написати коментар про стан навігації для телеграм-каналу. Публікую тут свою повну версію.

Назбиравши різного досвіду у навігації (від навігації на об’єктах до навігації міста та державних стандартів) я зараз бачу дві основні проблеми або ж напрямки, які потрібно опрацьовувати: 1) навігація, на разі, не існує як частина проєктування та будівництва будь-чого; 2) немає жодних стандартів, довідників чи настанов, які б описували, як зробити навігацію для різних об’єктів та сценаріїв.

Доволі великий гайдлайн Port Authority Wayfinding Manual для аеропорту Ньюарка. Зроблено як окремо у PDF так і вигляді сайту з можливістю завантажити матеріали та шаблони.

Сам дизайн, як на мене, виглядає місцями дуже натягнуто та строкато, але окрім цього багато правильних думок про зонування з рекламою, читабельність чи логіку розміщення.

Сьогодні у цікавинках лондонська студія Catrlidge Levene, яка в тому числі створює навігацію. Рекомендую подивитись всі проєкти, а я зараз поділюсь тими, що сподобались і чому.

→ cartlidgelevene.co.uk

Barbican Arts Centre

Красиве та яскраве поєднання кольорів, а також нестандартні елементи навігації по типу кола.

Derwent London

Різна деталізація інформації у різних графічних шарах: діапазон номерів чорний, а самі номери білі. Виглядає дуже об’ємно.

Ще приклад гайдів доступності (access guides) на сайті центру Barbican у Лондоні: https://www.barbican.org.uk/your-visit/accessibility

Там є гайди, який можна роздрукувати з собою, при чому зроблений з урахуванням людей з вадами зору (великий шрифт, контрастні кольори), а також аудіогайди.

Коли знайшов цю картинку входу у музей мистецтв у Філадельфії (Philadelphia Museum of Art), то зайшов на їхній сайт та побачив гарний підхід до інформування.

Шлях відвідувача (customer journey) починається ще до того, як людина попадає на локацію: відвідує сайт, знаходить інформацію як дістатись до локації різними видами транспорту, дивиться онлайн-карти, планує подорож, формує очікування тощо.

—

Ось, наприклад, аналіз сценаріїв з нашого проєкту навігації для MacPaw Space, який знаходиться у БЦ «Торонто». Частина навігації на самій локації не така велика, як шлях до неї.

На початку року написали путівник по маршрутному орієнтуванню на дорогах, в якому описали всі принципи та правила, за якими треба створювати дорожні знаки. У документі п’ять великих розділів:

1. Принципи, закладені в основі всієї роботи.

2. Типи ділянок дороги. Усі ситуації на всіх дорогах можна згрупувати по типах, для яких потім треба використовувати свій набір знаків, що робить систему передбачуваною. Також у розділ закладена важлива думка: потрібно думати та проєктувати цілісний маршрут і на основі цього обирати

Попався цікавий документ з описом, як робити навігацію у даласському аеропорті: логіку розміщення; різні розрахунки та пояснення щодо кольорів, розмірів шрифтів, розташування інформації; всі різновиди знаків тощо.

Приблизно такі «занудні» документи стають результатом після впровадження навігаційної системи, щоб було зрозуміло, як її потім оновлювати.

Цікавий скрін (стр 1-7) про логіку розміщення знаків та інформації

Другий цікавий скрін (стр 2-6) про розміри текстів для пішоходів і для людей на авто.

Здається логічним припущення, що навігаційні вказівники не мають затуляти один одного. З наземними вказівниками більш менш зрозуміло: як далеко не розміщуй, попередній буде затуляти собою наступний. А от з підвісними цікавіше, бо у перспективі буде видно різні вказівники й ті, що далі — виглядатимуть меншими.

Припустимо, що це коридор в перспективі

І виникає питання, на якій відстані оптимально розміщувати вказівники, щоб вони зчитувались. Можна порахувати цю відстань, бо це більше геометрична задача, для якої потрібно кілька ввідних.

Для чого потрібні піктограми? Вікіпедія нам каже, що це умовний малюнок із зображенням будь-яких дій, явищ, предметів і т. д.

Дві основні задачі піктограм:

1. Бути зрозумілою. На відміну від логотипів, чим більш впізнаваний образ на піктограмі, то більша ймовірність, що її правильно зчитають.
2. Зчитуватись. Піктограми разом із текстом часто зчитуються у поганих умовах і впізнавана форма самої піктограми дуже допомагає її зчитати.

Тож не варто використовувати піктограми на плашках, бо форма плашки нівелює форму іконки. Наприклад, якщо у нас є види транспорту, то основні їх відмінності у деталях (у тролейбуса зверху роги, у залізниці знизу колії, у трамвая пантограф зверху та рейки знизу).

У мене іноді питають, який взяти шрифт для навігації. Я намагався зібрати список кириличних шрифтів, які розроблялись під навігацію, але окреслив параметри для вибору такого шрифту.

Навігаційні шрифти розробляються для поганих умов зчитування. Їхнє використання критичне в умовах великого потоку людей, великої швидкості руху, недостатнього часу на зчитування. Це транспорт, автомобільна навігація, аеропорти, вокзали. У таких випадках варто обрати саме навігаційний шрифт.

В інших випадках, коли малий потік людей, мала швидкість та вдосталь часу на читання написів, можна обрати будь-який читабельний шрифт. Це музеї, парки, бізнес-центри, торгівельні центри, житлові комплекси тощо.

Для початку треба розібратись з термінами. Навігація в англійській мові зветься «wayfinding», тобто знаходження шляху. І таке значення краще показує суть — допомогти людині пройти вірним шляхом до цілі.

Якщо у Пінтересті пошукати за словом wayfinding, то можна побачити багато всякої краси.

Результати по запросу wayfinding на Пінтересті. Але це лише ~5% навігаційного проєкту.

Що таке навігація

Навігація — структурований набір рішень, які дозволяють дістатись пункту призначення.

Рішення мають допомагати: