Кінець 2016 року, в гості до «Агентів змін» приходить Дмитро Гурін та каже, що МОЗ запускає Національну службу здоров’я і треба логотип. Такий, щоб всім був зрозумілий і не нагадував аптеку. Кілька ітерацій і вийшов гарний простий символ, який є у кожній лікарні. Макети у векторі.
Застосування:
В роботі з навігацією та дизайном у просторі неодмінно виникає питання доступності для всіх. Десь це про контраст, десь про спрощення подання інформації, а десь про доступ для незрячих і шрифт Брайля. Але майже ніде немає вичерпної інформації про це. Тому можна зустріти написи якихось дивних розмірів, які не можливо пальцями зчитати, та навіть просто надрукований (!) Брайль.
Зі стандартів у нас ДСТУ ISO 17049 та вижимка з неперекладеним ISO, але там навіть немає алфавіту. А ДБН 2.2.40 описує просто необхідність тих чи інших написів, не говорячи, як їх робити. Також існує така методичка від Національної туристичної організації України та USAID, але теж не повна.
Нижче передісторія, а зараз дизайн. Перше рішення — це розділення табличок на всіх, хто ніс службу (військових, нацгвардійців тощо), та загиблих цивільних, яких теж треба вшановувати. Звідси перше рішення — розділити візуально та використати шрифт UAF Memory для військових та загальний київський Proba Nav2 для інших.
Це виключно ілюстрація, фото та імена згенеровані
Далі також хотілося додати приналежність у символах і додавати або символ роду військ, або комбатантський хрест (загальний символ для всіх), а для цивільних просто використати малий державний герб.
Продовжую оновлювати схему метро. На разі виходить версія 1.11, в якій:
-2400.png)
Схема метро версії 1.11, великий розмір
Разом з платформою «Креативна Практика» зробили курс по роботі з Adobe InDesign.
Записали цілих 50 уроків загальною тривалістю 17 годин 28 хвилин (або ж 1028 хвилин), в яких я розповідаю по черзі про все що знадобиться, щоб почати впевнено працювати з цим редактором. Курс почав виходити поступово ще восени й виходив поступово, як дозаписували кожен модуль. Частина уроків була записана під час відключень світла, в темряві, з підзарядкою від павербанка.
Після того, як я опублікував відео про генератори, мене попросили зробити такий інструмент для створення табличок Природного заповідного фонду України для дерев. Зробив першу ітерацію: g.wayfinding.systems/pzfu
Новий стиль заповідників розробляла студія happy, дуже велика і змістовна робота. В основі стилю був зроблений патерн, який повторює текстуру дерева. І на цих табличках він також використовується.
У матеріалах з брендбука ця текстура зроблена однією великою картинкою, щоб потім дизайнер міг на свій розсуд її вставляти у макети та обирати зручний ракурс. У макетах, які мені дали як приклад, текстура для всіх табличок однакова. Але мені хотілося не просто відтворити, а зробити так, щоб для кожної таблички цей патерн був унікальним.
Робили у 2021 році разом з першим підходом до навігації на станціях на прикладі Святошина. Про навігацію можливо ще окремо напишу, все одно вона так нормально і не з’явилась (хотіли зробити до Дня незалежності, але вийшло, як завжди).
Розрахунок був на те що спочатку випустимо загальну схему, оскільки на станції зараз приїздять всі поїзди підряд (приміські, швидкісні та пасажирські, кільцева яка була ще у Київпастрансу), а концепція KCE ще була сформована. А потім, як тільки будуть зрозумілі сталі маршрути, виділимо на цій схемі окремо мережу City Express, можливо помаранчовим кольором.
Захотілося підтримати гарну ініціативу «Пасажири Києва», і мінімальне, що можна було б покращити — створити єдиний стиль комунікації, який би у стрічці привертав увагу серед інших постів та чітко асоціювався з ініціативою, а також додав читабельності тексту на картинках :)
За основу взятий, по-перше, жовтий колір, як колір більшості громадського транспорту Києва. А по-друге — біла смуга збоку з піктограмами транспорту, така сама як була на картках метро і мала б бути частиною стилю комунікації й для іншого транспорту. Тільки на смугу додався пішохід та людина на візку, бо транспорт ще і про людей, а також неформальний лого Києва. Шрифт — RoadUA.
У мене є ідея замість окремих інструментів, створити один спільний генератор, в який можна потім буде простіше додавати різні макети по різних містах, і він стане такою точкою генерації всього: від табличок до розкладів транспорту.
Першим підпроєктом став генератор паркувальних інформаційних табличок Києва — g.wayfinding.systems/kyivparking
У залежності від зони паркування, змінюється колір таблички, тарифи та штрафи, а також генерується унікальний qr-код який містить номер паркомісця, що дозволить у майбутньому на лендингу використати цей номер. Наприклад, щоб одразу вести у застосунок Київ Цифровий, в якому буде вже обраний автоматично потрібний паркувальний майданчик, тож потрібно буде лише натиснути одну кнопку і почати паркування.
Одним з напрямків автоматизації, яким я цікавлюсь, є створення нових інструментів — онлайнових генераторів макетів, які дають можливість прямо з браузера отримати готовий макет зроблений за всіма правилами, в розмірах, в кривих, готовий до друку.
Генератори макетів підвищують ефективність роботи, дозволяють:
Які переваги дає такий генератор: 🟢 Відповідність дизайну. Неможливо зробити неправильний макет.
Влітку 2021 року на прохання Віталія Селика розробив знак для місць паркування електросамокатів. Київ тоді як раз підписав меморандум зі всіма сервісами прокату самокатів, щоб вони розміщували та збирали самокати у таких точках і щоб вони не були розкидані по всіх вулицях. Наживо побачив їх тільки під кінець року і тільки в центрі, а наскільки їх розповсюдили далі не знаю.
Завантажити значок у PDF, EPS або SVG: https://www.dropbox.com/sh/dswdaranqxvkoex/AADJS8oSobOgtJ2ONy55d-eVa?dl=0
Вважаю однією з перемог це зміна дорожнього шрифти, який увійшов у новий ДСТУ 4100 в 2021 році. Пам’ятаю нерозуміння частини людей дотичних до проєкту (особливо з ДержЖорНДІ, які саме розробляють дорожні стандарти) навіщо змінювати шрифти. Аргументи були, що той шрифт вже багато років існує, люди до нього звикли і зміна може бути навіть небезпечною та створювати ДТП.
Таке враження, ніби існує «презумпція нормальності» тих норм, що існують, і їм ніякі докази не потрібні. І не важливо, чи було щось розроблено 50+ років тому.
Команда dnipro.design розробили нові адресні покажчики Дніпра, описали у правилах та затвердили правила нових адресних покажчиків. Розумію, який то об’єм. Гарна велика робота, респектую всій команді 👏
А для того, щоб правила не лишались на папері ми допомогли створити інструмент для генерації всіх видів макетів:
Такий інструмент допомагає всім охочим зробити потрібні макети за всіма правилами.
Оновив свою українсько-російську розкладку, яку зробив у 2016.
У мене завжди було 3 мови: UA, RU та ЕN. І постійне перемикання між ними завжди додавало помилок, бо я ніколи не пам’ятаю, яка зараз розкладка увімкнена. І щоб не перемикати постійно UA та RU, я об’єднав їх разом з розкладкою Іллі Бірмана в одну українсько-російську типографську розкладку.
Підлаштував розкладку під Macbook 16’ 2019.
КМДА вчора оголосила підвищення цін за паркування та запуск інспекторів, що має кардинально покращити ситуацію з паркуванням в центрі та прибрати незаконних паркувальників «за готівку».
Ми разом з Олександром Зайцевим зробили дизайн нових інформаційних табличок про оплату паркування та дизайн лендингу, на якому скорочено і доступно все пояснено по паркуванню. З початку роботи ще до виходу таблички пережили кілька великих змін: спочатку туди інтегрувалася оплата на той час KyivSmartCity, потім було його оновлення до Київ Цифровий, потім змінювалися тарифи та умови, а кінці ще додали англійську мову, щоб зробити інформацію доступною й іноземцям.
Взимку Сергій Родіонов та Богдан Логвіненко з Ukrainer розповіли ідею зробити і надрукувати якусь нову більш естетичну адміністративну мапу для школярів, яка була б кращою за те що можна побачити. І дійсно, якщо пошукати адміністративні карти, то можна побачити якісь строкаті мапи, з насиченими, але не яскравими кольорами, купою різних шрифтів та безліччю зайвої інформації, яка тільки шумить. В окремих випадках розташування інформації були таким, що можна було зустріти скорочення назв міст, бо вони не вміщалися всі (особливо на сході країни). Всього цього хотілося уникнути та створити щось нове.
На початку року написали путівник по маршрутному орієнтуванню на дорогах, в якому описали всі принципи та правила, за якими треба створювати дорожні знаки. У документі п’ять великих розділів:
Принципи, закладені в основі всієї роботи.
Типи ділянок дороги. Усі ситуації на всіх дорогах можна згрупувати по типах, для яких потім треба використовувати свій набір знаків, що робить систему передбачуваною. Також у розділ закладена важлива думка: потрібно думати та проєктувати цілісний маршрут і на основі цього обирати
